Аннотации:
Глобальна економічна система ХХІ століття перебуває у стані
перманентної трансформації. Традиційні ієрархічні моделі управління, що
панували в епоху індустріалізації, виявилися неспроможними адекватно
реагувати на виклики VUCA-світу (невизначеність, складність,
неоднозначність). Наприкінці ХХ сторіччя у провідних економіках світу
виникла гостра об’єктивна необхідність пошуку нових джерел конкурентоспроможності. Основним вектором змін стало зміщення акценту з
управління матеріальними активами на розвиток людського капіталу та
максимальну реалізацію інноваційного потенціалу кожного співробітника
