Аннотации:
Визначено, що формування образу особистості відбувається поступово, починаючи із задоволення найбільш примітивних потреб і закінчуючи найвищим аспектом – прагненням до самореалізації. Відповідно до такої черговості задоволення потреб у суспільстві завжди існує певна неоднорідність груп індивідів, кожен із яких перебуває на властивому йому у певний час рівні. Характерні іміджеві параметри можуть свідчити про рівень розвитку суспільства, тієї чи тієї галузі, професії. Розглянуто сутність професійного іміджу з позиції рольової теорії, його внутрішню природу і функціональну роль у соціальній взаємодії. Виділено основні положення: імідж функціонально необхідний у соціальній взаємодії; імідж має рольовий характер; наявність у індивіда багатьох соціальних ролей обумовлює необхідність і можливість мати кілька відповідних іміджів.
Доведено, що професійний імідж вступає дієвим соціальним рефлексом і простим засобом для досягнення працівником власних цілей. Імідж виражає як суб'єктивне бажання фахівця подобатися багатьом, а й показує його можливості як професіонала своєї справи. Імідж є такою організацією простору спілкування, з допомогою якого працівник, використовуючи образ себе, свою пластику, мова, міміку, досягає задуманого. Проаналізовано термін «професійний імідж» як частковий синонім терміна «образ», що часто розкривається як зовнішня оболонка, тобто переважно акцентується увага на особливостях сприйняття зовнішнього вигляду, специфіки і вміння розмовляти, манери поведінки, жестів та міміки. Тому перша реакція оточення спрямована, як правило, на зовнішній вигляд людини, а не на її внутрішній світ, оскільки лише незначна кількість осіб перебуває з цим об'єктом у прямому спілкуванні та взаємодії.
Визначено, що трактування поняття професійного іміджу відрізняється внутрішнім наповненням. При цьому розуміння сутності іміджу більше пов'язане з характером позитивного впливу конкретної особи та її внутрішнього світу на тих, хто її оточує, для досягнення успіху в житті та діяльності, у професійній кар'єрі.
