Abstract:
Агроекологічний потенціал є однією  зі  складових природно-ресурсного  й  економічного  потенціалу.  Він визначається як здатність ґрунтів, атмосфери, гідросфери й біоти регіону давати певну господарську продукцію  у  конкретних  соціально-економічних  умовах використання земель, засновану на біологічній продук-тивності, без приведення системи природних ресурсів до  необо ротного  руйнування  й  різкого  погіршення  її динамічних якостей. Метою досліджень було науково обґрунтувати напрями ефективного використання агро-екологічного потенціалу зони Степу України та адаптування технологій вирощування зернових культур до кліматичних змін. Методи. Польові досліди проведено згідно  з  методикою  дослідної  справи  та  спеціальних методик зі встановлення агроекологічного потенціалу. Результати.  Визначено,  що  ефективність  реаліза-ції  високого  природно-кліматичного  потенціалу  зони Степу  України  обмежується  підвищенням  посушли-вості  клімату.  В  зв’язку  з  цим,  стратегічні  завдання аграрного  сектору  економіки  повинні  бути  спрямова-ними  на  збільшення  продуктивності  ріллі,  економію енергетичних ресурсів, покращення родючості ґрунтів, зменшення  антропогенного  навантаження  на  навко-лишнє  середовище  з  метою  забезпечення  збалансо-ваного  природокористування. Висновки.  За  резуль-татами  узагальнення  багаторічних  даних  вставлено, що  максимальна  врожайність  зерна  гібридів  кукуру-дзи  різних  груп  стиглості  формується  у  вологі  роки, а найменша – у сухі, причому рослини найкраще вико-ристовують теплоенергетичний потенціал зони півдня України у вологі та середньовологі роки, що пояснюється  найвищою  інтенсивністю  продукційних  проце-сів. За допомогою одержаних рівнянь регресії можна проводити  вибір  найбільш  оптимального  гібридного складу  для  регіональних  та  локальних  агрокліматич-них умов Південного Степу України. За результатами досліджень встановлено різні ступені мінливості мете-орологічних та агрономічних показників. Використання статистичних методів дозволило провести оцінку років досліджень за індексом сприятливості агрометеороло-гічних умов та встановити регресійні рівняння продуктивності рослин.