Аннотации:
Мета полягає у науковому обґрунтуванні і встановленні залежності формування площі листового апарату
та фотосинтетичної діяльності рослин соняшника під
впливом добрив і рістрегулюючих препаратів. Методи.
Вихідними матеріалами для моделювання й прогнозування були експериментальні дані польових дослідів,
проведених в умовах Миколаївської області Єланецького
району на ґрунтах – чорноземах звичайних малогумусних з умістом гідролізованого нітрогену 1,5–1,8; легкозасвоюваного фосфору – 4,5–7,0 та обмінного калію –
12–15 мг/100 г ґрунту впродовж 2015–2017 рр. Дослід
закладено за двохфакторною схемою, де фактором
А виступав фон мінерального живлення (контрольна
ділянка без внесення добрив; N30P45; N60P90), а фактором В – позакореневі підживлення рослин у фазу
6–8 справжніх листків препаратами Вуксал Мікроплант,
Хелафіт Комбі та Фітомаре. Попередником для соняшника була пшениця озима. Результати. За результатами
узагальнення багаторічних даних польових досліджень
встановлено, що найменш сприятливим з украй низькою вологістю ґрунту і високим температурним режимом для вирощування культури був 2017 р., погодні
умови 2015 і 2016 рр. є більш сприятливими. Тривалість
періоду між початком формування кошика і цвітінням на
контрольному варіанті становила у середньому 33 дні,
а на варіанті з фоном добрив (N60P90) та із застосуванням
препарату Хелафіт Комбі вона була на п’ять днів більшою. Установлено посилення прямої дії добрив і препаратів за рахунок пролонгації періоду. Щодо якісного
показника – ЧПФ, то спостерігається зворотна залежність: застосування добрив і препаратів зменшувало
його значення. Так, без добрив середній рівень ЧПФ
становив 3,09 г/м2
за добу, на фоні NзоР45 він зменшився
на 8,1%, а на фоні N60P90 – на 10,1%. Уміст хлорофілу
суттєво зростав під дією добрив і препаратів, максимального значення цього показника досягнуто за застосування препарату Фітомаре на фоні N60P90 – 8,97 мг/г
сухої речовини, що на 73% більше, ніж на контрольному варіанті (без внесення добрив і без препаратів).
Висновки. Добрива в поєднанні з багатофункціональними препаратами мали істотний вплив на розмір площі
листя і фотосинтетичний потенціал агроценозу. Останній
зростає не лише завдяки площі листя, а й за рахунок
пролонгації своєї діяльності. Позакореневі обробки рослин соняшника у фазу 6–8 справжніх листків рістрегулюючими препаратами сприяли зміні не лише загального вмісту хлорофілу, а й його фракційного складу.
За всіх випадків спостерігалося пріоритетне зростання
вмісту фракції «а». Оптимальний підбір комбінованого
багатофункціонального препарату може стати дієвим
способом регулювання кількості хлорофілу і його фракційного складу
