АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПЕРСПЕКТИВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Abstract

В представленій статті проведено актуальний аналіз соціально-економічної ефективності інноваційного менеджменту аграрних підприємств в умовах екологізації операційної діяльності і перспектив повоєнного відновлення. Післявоєнне відновлення нашої країни супроводжується потребою відновлення виробничих потужностей, земельних ресурсів, інфраструктури, а також соціальної стабільності. Інноваційний менеджмент на сьогодні може відіграти важливу роль у створенні стійких та конкурентоспроможних підприємств, здатних забезпечувати як внутрішні, так і зовнішні потреби. Інноваційні практики в аграрному секторі сприяють створенню нових робочих місць, підвищенню рівня доходів населення та покращенню якості життя у сільській місцевості. Водночас екологічні інновації сприяють збереженню природних ресурсів для майбутніх поколінь, що є також важливим аспектом соціальної відповідальності. Аналіз інноваційного менеджменту в землекористуванні аграрних підприємств в умовах екологізації операційної діяльності і перспектив повоєнного відновлення на практиці має значні відмінності, що обумовлені топосами і модусами, згідно з основними положеннями темпоральної теорії. Управлінська система інноваційним потенціалом вимагає від керівництва здатності швидко адаптуватися до змін, тому виникає необхідність використання гнучких, кооперативних інструментів проектного управління, таких як agile, scrum, kanban, six sigma. Проблемою цих перерахованих найбільш популярних методів є десинхронізація оцінки топосів та модусів. Дослідження показують, що саме модусні фактори переважають у визначенні ефективності інноваційного менеджменту в землекористуванні, тому їх доцільно назвати модус-мажорними. Топосні фактори в цьому контексті можна вважати мінорними. Враховуючи це, доцільно ввести інтегральний показник, що є поступовою дефакторизацією. Таким чином, слід визначити поняття "емерджентна рефлексія ефективності інноваційного менеджменту в землекористуванні аграрних підприємств", що передбачає емпіричне дослідження, засноване на поетапному усуненні модус-мажорних і топос-мінорних характеристик.