Abstract:
Стаття присвячена дослідженню актуальної соціально-психологічної проблеми впливу цифрового середовища на професійну діяльність і ментальне здоров'я фахівців харчової промисловості. В умовах глобальної цифровізації соціальні мережі трансформувалися з розважальних платформ у невід’ємний інструмент професійної комунікації, нетворкінгу і побудови особистого бренду, що створює нові виклики для психологічної стабільності працівників. Метою роботи є системний аналіз психологічних детермінант, що визначають амбівалентний характер впливу соціальних мереж на професійне благополуччя технологів, інженерів з якості та розробників харчових продуктів.
У статті детально розкрито деструктивні механізми впливу цифрового простору. Зокрема, проаналізовано феномен професійного висхідного порівняння, внаслідок якого ідеалізовані образи «успішного успіху» в мережі призводять до знецінення власних досягнень фахівця та формування комплексу неповноцінності. Висвітлено специфіку «професійного FoMO» в умовах динамічної харчової індустрії, що проявляється у хронічній тривозі через страх пропустити важливі технологічні тренди. Окрему увагу приділено проблемі кібербулінгу та агресії з боку споживачів на ґрунті міфів про харчування («хемофобії»), що ідентифікується як специфічний стресогенний фактор для даної професійної групи.
Водночас у роботі обґрунтовано значний ресурсний потенціал соціальних мереж. Доведено, що при конструктивному використанні вони сприяють формуванню професійної ідентичності, забезпечують соціальну підтримку через систему «слабких зв’язків» та виступають інструментом колективної ефективності в умовах кризових ситуацій. Автором визначено модеруючі чинники (особистісна резилієнтність, мета використання, цифрова грамотність), які визначають вектор впливу мережі на особистість. Зроблено висновок про необхідність інтеграції навичок медіаграмотності та цифрової гігієни у структуру професійної компетентності харчових технологів як ключового заходу профілактики професійного вигорання та збереження ментального здоров'я.
