| dc.contributor.author | Варнавська, Інна | |
| dc.date.accessioned | 2026-03-04T19:05:15Z | |
| dc.date.available | 2026-03-04T19:05:15Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.identifier.citation | Психологічні детермінанти впливу соціальних мереж на професійне благополуччя і ментальне здоров’я фахівців харчових технологій. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки. Херсон : Видавничий дім «Гельветика». Вип. 6. | ru |
| dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/11885 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена дослідженню актуальної соціально-психологічної проблеми впливу цифрового середовища на професійну діяльність і ментальне здоров'я фахівців харчової промисловості. В умовах глобальної цифровізації соціальні мережі трансформувалися з розважальних платформ у невід’ємний інструмент професійної комунікації, нетворкінгу і побудови особистого бренду, що створює нові виклики для психологічної стабільності працівників. Метою роботи є системний аналіз психологічних детермінант, що визначають амбівалентний характер впливу соціальних мереж на професійне благополуччя технологів, інженерів з якості та розробників харчових продуктів. У статті детально розкрито деструктивні механізми впливу цифрового простору. Зокрема, проаналізовано феномен професійного висхідного порівняння, внаслідок якого ідеалізовані образи «успішного успіху» в мережі призводять до знецінення власних досягнень фахівця та формування комплексу неповноцінності. Висвітлено специфіку «професійного FoMO» в умовах динамічної харчової індустрії, що проявляється у хронічній тривозі через страх пропустити важливі технологічні тренди. Окрему увагу приділено проблемі кібербулінгу та агресії з боку споживачів на ґрунті міфів про харчування («хемофобії»), що ідентифікується як специфічний стресогенний фактор для даної професійної групи. Водночас у роботі обґрунтовано значний ресурсний потенціал соціальних мереж. Доведено, що при конструктивному використанні вони сприяють формуванню професійної ідентичності, забезпечують соціальну підтримку через систему «слабких зв’язків» та виступають інструментом колективної ефективності в умовах кризових ситуацій. Автором визначено модеруючі чинники (особистісна резилієнтність, мета використання, цифрова грамотність), які визначають вектор впливу мережі на особистість. Зроблено висновок про необхідність інтеграції навичок медіаграмотності та цифрової гігієни у структуру професійної компетентності харчових технологів як ключового заходу профілактики професійного вигорання та збереження ментального здоров'я. | ru |
| dc.description.sponsorship | The article is devoted to the study of the topical socio-psychological problem of the impact of the digital environment on the professional activity and mental health of food industry specialists. In the context of global digitalisation, social networks have transformed from entertainment platforms into an integral tool for professional communication, networking and personal branding, creating new challenges for the psychological stability of employees. The aim of the work is to conduct a systematic analysis of the psychological determinants that determine the ambivalent nature of the impact of social networks on the professional well-being of technologists, quality engineers and food developers. The article details the destructive mechanisms of the influence of digital space. In particular, it analyses the phenomenon of professional upward comparison, as a result of which idealised images of ‘successful success’ on the network lead to the devaluation of the specialist's own achievements and the formation of an inferiority complex. The specifics of ‘professional FoMO’ in the dynamic food industry are highlighted, which manifests itself in chronic anxiety due to the fear of missing important technological trends. Special attention is paid to the problem of cyberbullying and aggression on the part of consumers based on myths about nutrition (‘chemophobia’), which is identified as a specific stress factor for this professional group. At the same time, the work substantiates the significant resource potential of social networks. It has been proven that when used constructively, they contribute to the formation of professional identity, provide social support through a system of ‘weak ties’ and act as a tool for collective effectiveness in crisis situations. The author identifies moderating factors (personal resilience, purpose of use, digital literacy) that determine the vector of the network's influence on the individual. The conclusion is made about the need to integrate media literacy and digital hygiene skills into the structure of professional competence of food technologists as a key measure to prevent professional burnout and preserve mental health. | ru |
| dc.publisher | Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки. Херсон : Видавничий дім «Гельветика» | ru |
| dc.subject | кафедра соціальних та поведінкових наук | ru |
| dc.subject | синдром втрачених можливостей | ru |
| dc.subject | соціальне порівняння | ru |
| dc.subject | професійне вигорання | ru |
| dc.subject | соціальні мережі | ru |
| dc.subject | психічне здоров’я | ru |
| dc.title | Психологічні детермінанти впливу соціальних мереж на професійне благополуччя і ментальне здоров’я фахівців харчових технологій | ru |
| dc.title.alternative | Psychological determinants of the influence of social networks on the professional well-being and mental health of food technology specialists | ru |
| dc.type | Article | ru |