Короткий опис(реферат):
В залежності від завдань, які вирішуються в кожному конкретному випадку, а також від умов, що склалися, можуть використовуватися наступні методи вивчення патологічної морфології:
1. Метод розтину трупів тварин, які загинули від різних хвороб. З допомогою цього методу встановлюють причини смерті, особливості перебігу хвороби, морфологічні зміни в органах і тканинах, оцінюють ефективність застосування лікувально-профілактичних заходів.
2. Метод діагностичного забою. Цей метод застосовують при масових захворюваннях тварин з метою підтвердження клінічного або встановлення заключного діагнозу і розробки заходів ліквідації хвороби.
3. Метод біопсії – прижиттєве видалення частинок тканини з діагностичною метою (приклади: пухлини...). Різновидом методу є пункційна біопсія, тобто видалення частинок тканин внутрішніх органів з допомогою проколу для гістологічного дослідження.
4. Експериментальний метод. З допомогою цього методу в науково-дослідних установах вивчають особливості розвитку тієї чи іншої хвороби, ефективність рекомендованих профілактичних та терапевтичних препаратів, вплив різних факторів зовнішнього середовища та параметрів мікроклімату на організм тварин і т.п.
Вивчення морфологічних змін в органах і тканинах може проводитися на різних рівнях: організменому, системному, органному, тканинному та клітинному, субклітинному, молекулярному.
Організмений рівень дозволяє бачити хворобу цілісного організму в її різноманітних проявах, у взаємозв'язку всіх органів і систем.
Системний рівень - це рівень вивчення якої-небудь системи органів або тканин, об'єднаних спільністю функцій (система крові, система травлення і т.д.).
Органний рівень дозволяє знаходити зміни органів, які добре видимі неозброєним оком.
Тканинний і клітинний рівні - це рівні вивчення змінених тканин, клітин і міжклітинної речовини за допомогою світлооптичних методів дослідження.
Субклітинний рівень дозволяє спостерігати зміни ультраструктур клітини і міжклітинної речовини за допомогою електронного мікроскопа.
Молекулярний рівень вивчення хвороби можливий при використовуванні комплексних методів дослідження із залученням імуногістохімії, цитохімії і т.д.
