Аннотации:
Мета статті – проаналізувати багатовимірний образ Китаю в тревелогах С. Яблонської, з’ясувати специфіку його візуалізації в книзі «З країни рижу та опію», а також окреслити характерні ознаки ідіостилю письменниці. Методи. У дослідженні використано біографічний метод, що дозволив виявити зв’язки між творами авторки та її життєписом. Застосування культурно-історичного методу уможливило розгляд тревелогів С. Яблонської в контексті реалій тогочасної доби. Книгу «З країни рижу та опію» також проаналізовано із залученням інструментарію літературної етноімагології (вивчення етнообразу Китаю), постколоніальних студій (визначення антиколоніальних акцентів у нарації авторки) та інтермедіальних досліджень (виявлення міжмистецької інтеракції та з’ясування впливу кінематографу на ідіостиль С. Яблонської). Результати. У ході дослідження виявлено інтермедіальний характер творів С. Яблонської, що полягає не лише у використанні світлин для ілюстрування книг, але й у застосуванні кінематографічних прийомів для візуалізації відвіданих теренів, адже авторка в силу своєї діяльності підтримувала цю взаємодію між кіно та літературою. Зосередження письменницької уваги на чужоземній екзотичності є невід’ємним елементом етнообразу й характерною рисою подорожніх есеїв С. Яблонської. Авторка тревелогів сприймала зустріч із Іншим як діалог культур, а її нарація сповнена неприйняття культурного імперіалізму, що заперечує витіснення орієнтальної культури європейською цивілізацією. Висновки. Багатовимірний етнообраз Китаю, репрезентований у збірці тревелогів С. Яблонської «З країни рижу та опію», дозволяє акцентувати послідовний і системний підхід авторки до вивчення різних проявів життя мешканців країни, що оприявнюється в докладних характеристиках сільського господарства, побуту, культури й політики, у панорамному світобаченні й увазі до деталей із використанням кінематографічних прийомів. Мандрівниця не лише документально фіксує важливі для сходознавців деталі тогочасного Китаю, а й супроводжує їх коментарями, що відображають філософське осмислення побаченого й відчутого. У тревелогах виразно візуалізовано образ авторки, яка постає сміливою, ризикованою, рішучою, амбітною жінкою з чіткими політичними переконаннями і світоглядними орієнтирами, якій вдалося втілити в життя грандіозні для свого часу задуми та проєкти.
