Особливості соціально-психологічної реабілітації дітей-сиріт.

Abstract

У статті розглянуто особливості соціально-психологічної реабілітації дітей-сиріт. Нами було досліджено, що діти, які виховуються нетривалий час у «Центрі соціально-психологічної реабілітації», мають своєрідні соціальні та психологічні аспекти розвитку. У дитини вже сформовані специфічні риси характеру та поведінки, які мають, як правило, негативну оцінку. Водночас з’ясовано, що розвиток дітей у неблагополучній родині дуже відрізняється від розвитку дітей, які мають повноцінну родину та тісні стосунки з батьками. Правильно організована робота практичного психолога передбачає надання соціальної допомоги дітям-сиротам у вирішенні особистісних проблем, здійснення їх орієнтації на те, що дитина – це особистість. Відхилення у цієї категорії дітей передусім виявляються в емоційному напруженні, емоційному стресі, психічній втомі, неготовності долати перешкоди, підвищеній недовірливості, зниженні потреби в досягненнях, порушенні емоційних зв’язків з друзями, однолітками та дорослими, швидкому зростанні депресії та пасивності.