Короткий опис(реферат):
Сенсорна лексика вербалізує процес отримання інформації зі зовнішнього світу за допомогою органів чуття.
Частотність її використання в текстах інтернет-новин залежить передусім від особливостей відображуваної в них
сфери суспільного життя. Вживання сенсорної лексики у медійних текстах зумовлене потребою чіткішої візуалізації
об’єкта, який знаходиться у віддаленому доступі, коли немає можливості безпосередньо залучити органи чуття для
отримання інформації про нього. Переважна більшість публікацій про сенсорну лексику стосується її функціону вання в текстах художньої літератури, натомість спостерігаємо брак розвідок, увага в яких була б зосереджена на
особливостях використання цього сегменту словника англійської мови саме в інтернет-новинах вузькоспеціалізо ваних сайтів. Потреба заповнити цю лакуну надає актуальності обраній темі дослідження. Мета розвідки – проана лізувати особливості використання сенсорної лексики на матеріалі англомовних інтернет-новин, класифікувавши
відібрані одиниці й ідентифікувавши морфологічні ознаки смакових, нюхових, тактильних та зорових сенсоризмів.
У якості матеріалу дослідження було обрано новини американського сайту “Sprudge”, який висвітлює особливості
сучасної кавової культури, стан закладів індустрії гостинності, що спеціалізуються на кавовій продукції. Методом
суцільної вибірки було виявлено лексичні одиниці, що на вербальному рівні відображають: сприймання на смак
(одна з найбільш чисельних груп сенсоризмів), сприймання на запах (ще один із наймасивніших прошарків), сприй мання на дотик (відстає за чисельністю від двох попередніх), сприймання зором (найменш чисельна група сенсор ної лексики в проаналізованому контенті). Лексики, що стосується сприймання на слух не було ідентифіковано.
Виявлений нами розподіл сенсорної лексики за каналами сприймання логічно зумовлений тим, що традиційними
характеристиками кавової продукції та супутніх десертів, що опиняються в полі зору авторів новин сайту “Sprudge”,
є аромат і смак, тоді як зорова й дотикова перцепція є периферійними у визначенні її якості.
