Abstract:
Сучасна ситуація на селі, виходячи із соціально-економічних показників
рівня життя, добробуту сільського населення, є досить критичною. Це
пов’язано із скороченням аграрного виробництва, занедбанням соціальної
інфраструктури, зменшенням зайнятості населення, загальною фінансово економічною кризою.
Рівень життя сільського населення (якість життя, величина добробуту,
благополуччя) характеризується ступенем задоволення фізичних, духовних і
його соціальних потреб. Це багатоаспектне поняття, що розглядається як через
економічну (заробітна плата, рівень доходів, рівень зайнятості, житлово побутові умови) так і через соціальну складові (гідні умови існування, розвиток
особистості, право на працю, освіту, охорону здоров'я, соціальний захист,
участь у культурній діяльності, рівень соціальної інфраструктури).
Диверсифікація підприємництва, розвиток альтернативних видів
діяльності, розбудова соціальної, виробничої та екологічної інфраструктури на
селі сприятиме покращенню рівня життя, збільшенню доходів сільського
населення. Забезпечення прямої зайнятості, отримання додаткового доходу для
сільського населення можливе шляхом розвитку такої форми підприємницької
діяльності як агротуризм.
Про позитивний вплив агротуризму на вирішення соціально-економічних
проблем села, розширення сфери зайнятості сільського населення свідчить
практика багатьох країн світу. Його концепція полягає в наданні гостю
проживання в сільській місцевості та залучення до традиційного способу життя
на селі (участь в сільськогосподарських роботах, риболовля, полювання,
знайомство з місцевою кухнею тощо). Початкові мотиви розвитку агротуризму,
в основному, мали соціальний характер. Поступово для багатьох сільських
жителів агротуризм із додаткового виду діяльності перетворився в бізнес,
доходи, отримані від якого, перевищують у багато разів доходи від звичайної
сільськогосподарської діяльності. Враховуючи те, що економічні і соціальні
проблеми села загострилися, розвиток агротуризму є особливо актуальним.
