Аннотации:
Рослинництво є стратегічним вектором розвитку господарського комплексу України,
проте за роки аграрних трансформацій воно має негативні тенденції щодо скорочення посівних площ сільськогосподарських культур. Дослідження змін, які відбуваються у територіально-галузевій організації рослинництва є важливою передумовою для ефективного вирішення
сучасних проблем в сільському господарстві України на різних територіальних рівнях.
Мета. Метою статті є дослідження просторових закономірностей сільськогосподарського землекористування України, визначення основних проблем та перспектив його
розвитку.
Об’єктом дослідження є рослинництво України.
Предметом дослідження є просторова організація галузей рослинництва України.
Методи. Методологічною базою дослідження стало використання методів: аналізу,
статистичного, математичного та картографічного.
За допомогою статистичного методу були зібрані та проаналізовані дані щодо сільськогосподарського землекористування у 2019 році по регіонах України. На основі статистичних даних було розраховано коефіцієнти територіальної локалізації по окремих
галузях рослинництва нашої держави в розрізі областей та виділено зони спеціалізації. За
допомогою ГІС-технологій було розроблено картосхеми спеціалізації областей України.
Результати. Проведено аналіз розвитку сільськогосподарського землекористування
регіонів України та визначено зони спеціалізації рослинництва в розрізі областей.
Було визначено основні фактори, які впливають на розвиток сільського господарства:
суспільно-географічні (ЕГП, транспорт, населення); природно-географічні (рельєф, клімат, грунти); та економічні (кон'юнктура ринку, рентабельність).
Перспективи. В означеному контексті перспективи подальших досліджень полягають у вивченні просторово-часової динаміки галузевої та внутрішньогалузевої спеціалі- зацій, виявленні територіальних дисбалансів у сільськогосподарському землекористуванні
України, їх причин та шляхів вирішення.
