Аннотации:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
