Аннотации:
У статті наведено результати дослідження з обґрунтування оптимального способу і глибини основного обробітку темно-каштанового ґрунту під кукурудзу за різних доз внесення мінеральних добрив з використанням післяжнивних решток у короткоротаційній сівозміні на зрошенні. Завданнями дослідження передбачено визначення агрофізичних властивостей грунту, забур’яненості посівів та продуктивності кукурудзи залежно від досліджуваних факторів. Експериментальна частина роботи виконувалася впродовж 2009–2016 рр. на дослідних полях Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, яка розташована в зоні дії Каховської зрошувальної системи, в чотирипільній зерно-просапній сівозміні з наступним чергуванням культур: кукурудза на зерно, ячмінь озимий, соя, пшениця озима. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики і методичні рекомендації.
Найменший показник щільності складення шару грунту
0–40 см – 1,14 г/см3, встановлено за чизельного обробітку на 28–30 см в системі різноглибинного безполицевого обробітку грунту у сівозміні. Його максимальні значення – 1,28 г/см3, відповідали варіанту з системою No-till. Також за чизельного розпушування на 28–30 см визначено мінімальний рівень забур’яненості – 8,9 шт. /м2 з вегетативною масою бур’янів 28,7 г/м2, що менше за контроль (оранка на 28–30 см в системі диференційованого основного обробітку грунту у сівозміні) на 17,6 та 8,9%, відповідно. Проведення сівби кукурудзи у попередньо необроблений ґрунт на фоні тривалого застосування системи No-till у сівозміні збільшувало забур’яненість посівів кукурудзи за кількістю бур’янів майже 2 рази та в 7,5 рази за їх вегетативною масою. Найвища урожайність кукурудзи у досліді – 11,44 т/га, була сформована у варіанті чизельного розпушування на 28–30 см в системі безполицевого різноглибинного обробітку грунту у сівозміні і внесення добрив у дозі N180Р40 з використанням післяжнивних решток. Приріст урожаю при цьому склав 1,22 т/га за НІР05 0,33 т/га.
