Структура врожаю гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України

Abstract

У статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу способів зрошення на структуру врожаю й урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Аналіз структури показав, що забезпечення рослин кукурудзи умовами для росту й роз- витку зумовило зростання біометричних показників качанів. Більших значень довжина качана набула при застосуванні краплинного зрошення, коли приріст становив порівняно з контролем від 39,7% у скоростиглих гібридів до 67,3% у середньостиглих. Приріст дов- жини качана озерненої від застосування підґрунтового зрошення від 37,6% до 65,2%, на зрошенні дощуванням приріст спостерігався довжини качана від 36,8% до 67,2% порів- няно з умовами без зрошення. Застосування зрошення мало більший вплив на ознаку маси зерен із качана порівняно з групою ФАО: зрошення дощуванням збільшило показник маси зерна з качана на 132,2 г (248%), зрошення краплинне – на 142,5 г (259%), підґрунтове зрошення – на 135,1 г (251%). Зрошення сприяло стабільному зростанню діаметра качанів гібридів кукуру- дзи різних груп ФАО. Так, на ділянках, де було використано краплинне зрошення, порів- няно з контролем (без зрошення) підвищилися значення діаметра качана на 1,5–4,5% (1,9–2,9 мм), на зрошенні дощуванням спостерігалося збільшення діаметра качана на 2,0–3,9% (0,8–2,3 мм), підґрунтове зрошення призвело до збільшення діаметру качана на 3,8–4,3% (1,5–2,5 мм). Кількості рядів зерен у качані підвищувалася зі зростанням групи ФАО та за різних способів зрошення. На контрольному варіанті природного зволоження кількість рядів зерен у середньому за роки проведення досліджень дорівнювала 16,2, на зрошенні дощу- ванням – 16,6, на підґрунтовому зрошенні – 17,1, максимальне значення ознаки кількості рядів зерен спостерігалося за краплинного зрошення – 17,7. Кількість рядів зерен у групі скоростиглих – 14,6, середньоранніх гібридів становила 14,9, у групі середньостиглих – 18,1, у середньопізніх гібридів кількість рядів зерен становила 20,1. Коефіцієнт кореляції між урожайністю зерна та довжиною качана становив r = +0,992, діаметром качана – r = +0,436, кількістю рядів зерен – r = +0,534, масою зерна з одного качана r = + 0,965. У дослідах зафіксовано збільшення маси 1000 зерен від застосування зрошення: на зро- шенні дощуванням – на 122,8 г (72,3%), на краплинному зрошенні – на 127,8 г (75,9%), на підґрунтовому зрошенні спостерігалася збільшення маси 1000 насінин порівняно з контр- олем на 124,4 г (73,9%).