Abstract:
У статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу способів зрошення
на структуру врожаю й урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО.
Аналіз структури показав, що забезпечення рослин кукурудзи умовами для росту й роз-
витку зумовило зростання біометричних показників качанів. Більших значень довжина
качана набула при застосуванні краплинного зрошення, коли приріст становив порівняно
з контролем від 39,7% у скоростиглих гібридів до 67,3% у середньостиглих. Приріст дов-
жини качана озерненої від застосування підґрунтового зрошення від 37,6% до 65,2%, на
зрошенні дощуванням приріст спостерігався довжини качана від 36,8% до 67,2% порів-
няно з умовами без зрошення.
Застосування зрошення мало більший вплив на ознаку маси зерен із качана порівняно
з групою ФАО: зрошення дощуванням збільшило показник маси зерна з качана на 132,2 г
(248%), зрошення краплинне – на 142,5 г (259%), підґрунтове зрошення – на 135,1 г
(251%). Зрошення сприяло стабільному зростанню діаметра качанів гібридів кукуру-
дзи різних груп ФАО. Так, на ділянках, де було використано краплинне зрошення, порів-
няно з контролем (без зрошення) підвищилися значення діаметра качана на 1,5–4,5%
(1,9–2,9 мм), на зрошенні дощуванням спостерігалося збільшення діаметра качана на
2,0–3,9% (0,8–2,3 мм), підґрунтове зрошення призвело до збільшення діаметру качана на
3,8–4,3% (1,5–2,5 мм).
Кількості рядів зерен у качані підвищувалася зі зростанням групи ФАО та за різних
способів зрошення. На контрольному варіанті природного зволоження кількість рядів
зерен у середньому за роки проведення досліджень дорівнювала 16,2, на зрошенні дощу-
ванням – 16,6, на підґрунтовому зрошенні – 17,1, максимальне значення ознаки кількості
рядів зерен спостерігалося за краплинного зрошення – 17,7. Кількість рядів зерен у групі
скоростиглих – 14,6, середньоранніх гібридів становила 14,9, у групі середньостиглих –
18,1, у середньопізніх гібридів кількість рядів зерен становила 20,1.
Коефіцієнт кореляції між урожайністю зерна та довжиною качана становив
r = +0,992, діаметром качана – r = +0,436, кількістю рядів зерен – r = +0,534, масою зерна
з одного качана r = + 0,965.
У дослідах зафіксовано збільшення маси 1000 зерен від застосування зрошення: на зро-
шенні дощуванням – на 122,8 г (72,3%), на краплинному зрошенні – на 127,8 г (75,9%), на
підґрунтовому зрошенні спостерігалася збільшення маси 1000 насінин порівняно з контр-
олем на 124,4 г (73,9%).
