Abstract:
У статті розглянуто доцільність підвищення енергетичних і білкових норм у раціонах
асканійських тонкорунних порід на 15–20% порівняно з чинними (1985 р.), що забезпечує
отримання 3,0–3,5 кг чистої вовни та покращує її якість.
Раніше основний зимовий корм овець був представлений сіном злакових трав (природне
й посівне), на сучасний період у кормових раціонах до 30–45% і більше почали займаюти
соковиті корми. Кукурудзяний силос у роботі є основною їжею. У раціоні корму він охо- плює 40–45% поживних речовин. Раціони для овець, що застосовуються в господарствах
Херсонщини, складаються переважно з кукурудзяного силосу (40–45% поживної енергії)
та невеликої кількості концентратів (250–300 г). Для овець із тонкою вовною такі раці- они мають дуже великий об’єм і не відповідають потребам тварин в енергії на остан- ньому місяці підсисного періоду.
Годівля підсисних маток синтетичною сечею важлива навіть при забезпеченні спо- живання білка в рамках чинних правил. Це не спричиняє зниження продуктивності вовни,
впливає на збереження живої маси овець і вироблення молока, особливо у близнюків, і на
їх розвиток.
Тому під час створення міцної кормової бази для вівчарства в умовах півдня України
варто залучати високоврожайні засухостійкі трави й кормові культури для використання
в пасовищному та сировинному конвеєрах і застосовувати оптимальну структуру посів- них площ, орієнтовану на здешевлення кормовиробництва.
