Теоретичні основи осмислення сутності взаємодії вчителя зі школярами

Abstract

У статті автор розглядає взаємодію вчителя зі школярами як особистісний рівень спілкування. Особистісна взаємодія подається як смисложиттєве усвідомлення педагогічної діяльності. Для вчителя важливим є об’єктивне сприйняття життя зростаючої дитини (умов її буття, інтересів, цінностей, установок і т.д.), бажання допомогти їй у збагненні цінностей життя, знаходженні його змісту. Визначаючи особистісну взаємодію вчителя зі зростаючою дитиною як центральну категорію педагогічної діяльності, автор стверджує важливість «заглиблення» в суб’єктність учителя й суб’єктність дитини, поєднання точок дотику для розгортання особистісної взаємодії. Саме життя дитини, його пізнання надає можливість стикатися з почуттями й емоціями, цінностями і перевагами тощо «реальної» дитини та допомагати їй в особистісному зростанні (робити вибори, самовизначатися, особистісно розкриватися і т.д.).