Аннотации:
Термін «рівновага» використовується в багатьох областях науки – в механіці,
термодинаміці, біології і т. п. – для позначення такого стану системи, яке при відсутності зовнішніх збурень може зберігатися як завгодно довго. Стан економічної рівноваги характеризується тим, що жоден з економічних агентів не зацікавлений в його зміні за допомогою засобів, які є в наявності. У рівновазі досягається баланс інтересів і можливостей
всіх учасників економічного процесу. Фундаментальні ідеї теорії економічної рівноваги були розроблені в другій половині ХIХ століття Л. Вальрасом стосовно до конкурентної економіки. Вальрасовський підхід спирався на пропозицію про те, що за допомогою цін можна збалансувати попит і пропозицію товарів. Загальна модель рівноваги була розроблена на початку 50-х років Ерроу та Дебре, Макензі, Гейлом [1]. Класична економіка являє собою відносно статичну модель взаємодії між ціною, пропозицією і попитом. Криві попиту і пропозиції, які використовуються в більшості підручників з економіки, показують залежність попиту і пропозиції від ціни, але не надають адекватної інформації про те, як досягається рівновага. Крім того, часто не обговорюються наслідки надлишкових або недостатніх запасів.
