Короткий опис(реферат):
Мета – проаналізувати фітосанітарний стан агроце- нозу гібридів соняшника в контексті його забур’яненості однорічними та багаторічними видами різних екологічних груп, установити оптимальні способи передпосівної обробки ґрунту, догляду за посівами культури, режими роботи та робочі швидкості машинно-тракторного агрегату з огляду на ефективність знищення бур’янів та пошкодження культурних рослин, проаналізувати врожайність кондиційного насіння культури та його олійність залежно від ступеня біологізації технології виро- щування. Методи – двохфакторний польовий дослід, де фактор А був представлений двома варіантами райо- нованих гібридів середньостиглої екологічної групи: Tunca F1 та РR64F66 F1; фактор В (технологія вирощу- вання): традиційна інтенсивна зональна (контроль), біо- логізована І, біологізована ІІ, органічна та екстенсивна. Дослід супроводжувався дослідженням засміченості посі- вів бур’янами кількісно-ваговим методом з диференціа- цією за групами та видами бур’янів, заселеністю й ура- женістю посіву фітофагами та патогенами, лушпинністю та олійністю насіння згідно із загальноприйнятими мето- диками. Залучення до- та післясходового боронування штригельними боронами і ротаційними мотиками та міжрядних культивацій до системи захисту куль- тури від бур’янів як складової частини біологізованої та орнганічної технології вирощування соняшника не поступається за ефективністю застосуванню ґрунтових та страхових синтетичних гербіцидів, а в другу поло- вину вегетації переважає їх за контролем другої-тре- тьої хвиль пізніх ярих видів. Максимального значення показник урожайності насіння гібридів, що досліджува- лися, набув за варіантами органічної та біологізованої ІІ технологій вирощування і становив 2,16–2,20 т/га; за традиційної (інтенсивної) та біологізованої І він стано- вив 1,87–1,88 т/га. Вирощування культури за екстенсив- ною технологією (без застосування будь-яких добрив та засобів захисту рослин) визнане нами як неефек- тивне: у середньому за роки проведення досліджень урожайність насіння не перевищувала 0,70–0,73 т/га за епіфітотійного розвитку хвороб, високого рівня ураже- ності фітофагами та забур’яненості агроценозу.
