Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Домарацький, Є.О. | |
dc.date.accessioned | 2021-05-11T14:52:23Z | |
dc.date.available | 2021-05-11T14:52:23Z | |
dc.date.issued | 2021-04 | |
dc.identifier.citation | Домарацький Є.О. Формування листової поверхні та фотосинтетична діяльність рослин соняшника залежно від добрив і рістрегулюючих препаратів. Аграрні інновації. 2021. №5. С. 22-29. | |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/6090 | |
dc.description.abstract | Мета полягає у науковому обґрунтуванні і встановленні залежності формування площі листового апарату та фотосинтетичної діяльності рослин соняшника під впливом добрив і рістрегулюючих препаратів. Методи. Вихідними матеріалами для моделювання й прогнозування були експериментальні дані польових дослідів, проведених в умовах Миколаївської області Єланецького району на ґрунтах – чорноземах звичайних малогумусних з умістом гідролізованого нітрогену 1,5–1,8; легкозасвоюваного фосфору – 4,5–7,0 та обмінного калію – 12–15 мг/100 г ґрунту впродовж 2015–2017 рр. Дослід закладено за двохфакторною схемою, де фактором А виступав фон мінерального живлення (контрольна ділянка без внесення добрив; N30P45; N60P90), а фактором В – позакореневі підживлення рослин у фазу 6–8 справжніх листків препаратами Вуксал Мікроплант, Хелафіт Комбі та Фітомаре. Попередником для соняшника була пшениця озима. Результати. За результатами узагальнення багаторічних даних польових досліджень встановлено, що найменш сприятливим з украй низькою вологістю ґрунту і високим температурним режимом для вирощування культури був 2017 р., погодні умови 2015 і 2016 рр. є більш сприятливими. Тривалість періоду між початком формування кошика і цвітінням на контрольному варіанті становила у середньому 33 дні, а на варіанті з фоном добрив (N60P90) та із застосуванням препарату Хелафіт Комбі вона була на п’ять днів більшою. Установлено посилення прямої дії добрив і препаратів за рахунок пролонгації періоду. Щодо якісного показника – ЧПФ, то спостерігається зворотна залежність: застосування добрив і препаратів зменшувало його значення. Так, без добрив середній рівень ЧПФ становив 3,09 г/м2 за добу, на фоні NзоР45 він зменшився на 8,1%, а на фоні N60P90 – на 10,1%. Уміст хлорофілу суттєво зростав під дією добрив і препаратів, максимального значення цього показника досягнуто за застосування препарату Фітомаре на фоні N60P90 – 8,97 мг/г сухої речовини, що на 73% більше, ніж на контрольному варіанті (без внесення добрив і без препаратів). Висновки. Добрива в поєднанні з багатофункціональними препаратами мали істотний вплив на розмір площі листя і фотосинтетичний потенціал агроценозу. Останній зростає не лише завдяки площі листя, а й за рахунок пролонгації своєї діяльності. Позакореневі обробки рослин соняшника у фазу 6–8 справжніх листків рістрегулюючими препаратами сприяли зміні не лише загального вмісту хлорофілу, а й його фракційного складу. За всіх випадків спостерігалося пріоритетне зростання вмісту фракції «а». Оптимальний підбір комбінованого багатофункціонального препарату може стати дієвим способом регулювання кількості хлорофілу і його фракційного складу | ru |
dc.publisher | Інститут зрошуваного землеробства НААНУ | ru |
dc.subject | соняшник | ru |
dc.subject | багатофункціональні препарати | |
dc.subject | хлорофіл | |
dc.subject | фотосинтез | |
dc.subject | Вуксал | |
dc.subject | Фітомаре | |
dc.subject | Хелафіт Комбі | |
dc.subject | Кафедра рослинництва та агроінженерії | |
dc.title | Формування листової поверхні та фотосинтетична діяльність рослин соняшника залежно від добрив і рістрегулюючих препаратів | ru |
dc.type | Article | ru |