Фотосинтетичні показники та урожайність гібридів кукурудзи залежно від елементів технології

Abstract

Кукурудза є однією з основних культур сучасного світового землеробства. За посівними площами вона займає третє місце серед зернових культур і перше місце за урожайністю та вало- вими зборами. Як високопродуктивну культуру універ- сального використання її вирощують для продовольчих, кормових і технічних потреб, і світовий запит на зерно зростає щорічно [1]. Процес формування високопродуктивних агробіоце- нозів кукурудзи передбачає повне забезпечення фізіоло- гічних вимог конкретних сортів до факторів зовнішнього середовища шляхом оптимізації елементів технології її вирощування. Важливими елементами сортової техно- логії вирощування кукурудзи слід вважати спосіб сівби, густоту рослин, вологозабезпеченість, зумовлених їх морфологічними особливостями й тривалістю вегетаці- йного періоду [2]. У технології вирощування кукурудзи не існує дру- горядних заходів. Будь-який агротехнічний захід по-своєму важливий і необхідний. Вплив його на кінце- вий результат, урожайність може проявитися більшою чи меншою мірою залежно від умов і прийомів техноло- гії вирощування [3]. У зв’язку із цим існує необхідність вивчення впливу технологічних заходів на показники фотосинтетичної діяльності та їх зв’язок з урожайністю зерна гібридів різних груп Продовольчої та сільсько- господарської організації ООН (далі – ФАО) за різного рівня вологозабезпеченості.