Динаміка площі листкової поверхні та урожайність сортів сої залежно від елементів технології за краплинного зрошення

Abstract

Протягом останніх деся- тиріч відбулися значні зміни в структурі посівних площ сільськогосподарських культур як в Україні, так і у світі, зокрема стрімко зросли площі посівів сої – універсаль- ної культури з великим потенціалом продуктивності [1]. Про високий генетичний потенціал цієї культури свід- чить рівень урожайності зерна, який часто перевищує 7,0 т/га. Рекордну врожайність зерна сої – 10,4 т/га – зібрали в польових умовах у штаті Міссурі (США), що свідчить про високий ресурсний потенціал продуктив- ності цієї культури [2]. Водночас ресурсний потенціал культури реалізується не повністю, що пов’язано з уні- версальним (шаблонним) підходом до вирощування без урахування специфіки сортів, погодних особливостей тощо. Рівень реалізації потенціалу продуктивності кож- ного сорту визначається насамперед особливостями ґрунтово-кліматичних умов регіону, а також технологією його вирощування [3; 4]. Серед складових елементів технології вирощування особливе значення має густота рослин, яка досить легко підбирається, не потребуючи великих додаткових економічних витрат, і водночас віді- грає важливу роль у процесах росту й розвитку рослин [5]. Під час вибору оптимальних параметрів розподілу рослин сої за площею живлення слід брати до уваги сортові особливості й рівень інтенсифікації технології вирощування культури [6]. Ці аспекти й стали підставою для вивчення впливу густоти рослин й обробки біопре- паратами на площу листкової поверхні й урожайність сої в умовах краплинного зрошення півдня України.