Abstract:
Сучасні глобальні кліматичні зміни, змушують агровиробників не тільки адаптувати технології вирощування сільськогосподарських культур до нових більш посушливих умов для отримання сталих та високих урожаїв, а й призводять до змін у патологічному процесі збудників хвороб рослин, біологічний цикл розвитку яких, тісно пов’язаний із факторами зовнішнього середовища.
Однією з найбільш поширених хвороб пшениці озимої, що за своєю шкодочинністю та розповсюдженням не поступається жовтій та стебловій іржі, септоріозу та іншим плямистостям, є бура листкова іржа, збудник Puccinia recondita Rob. ex Desm. f. sp. tritici. У посушливих умовах Південного Степу України хвороба проявляється раз на п’ять років за умови достатнього зволоження у період весняно-літньої вегетації рослин, коли значення гідротермічного коефіцієнту (ГТК) переважає 1,0. Головним фактором, що впливає на інтенсивність розвитку патогена, є вологозабезпеченість з квітня по червень (ΣО>50 мм). За умов 2019 року сума опадів у цей період становила 194 мм, що призвело до розвитку хвороби на рівні 18,4% за поширення 27,2%.
Сорти пшениці озимої Антонівка, Благо та Марія суттєво знижували свою продуктивність за умов ураження рослин у фазу молочної стиглості (стадія 73 – 77 за шкалою ВВСН) на рівні від 10,8 – 11,3%, знижуючи при цьому чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) на 14,2 – 14,3% і як наслідок урожайність до 2,3 – 3,1 т/га.
Для максимальної реалізації продуктивного потенціалу сортів та ефективного контролю розвитку збудника бурої листкової іржі пшениці озимої, за сприятливих для епіфітотійного розвитку умов, слід застосовувати системні фунгіциди з тривалою захисною дією з хімічної групи триазолів (Колосаль, к.е., 1,0 л/га) у стадію 69 – 71 за шкалою ВВСН. Це забезпечує не тільки надійний захист посівів (Ед: 77,9 – 82,0 %), а й отримання урожаю на рівні 3,3 – 4,6 т/га залежно від сорту у незрошуваних умовах.
