Abstract:
Встановити насіннєву продуктивність та
адаптивність сортів пшениці озимої залежно від різних схем захисту рослин та внесення мікродобрив
в умовах півдня України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати досліджень.
Доведено, що сорт Конка сформував у середньому
урожайність насіння на рівні 3,59 т/га, а на сорті
Херсонська 99 даний показник становив 3,32 т/га,
або на 8,2% менше. Використання хімічного та біологічного захисту неоднаковою мірою вплинуло
на насіннєву продуктивність досліджуваної культури. Застосування препарату Гаупсин дозволило
отримати приріст цього показника на 6,7%, а при
сумісному використання біопрепаратів Триходермін
та Гаупсин сформувалася максимальна врожайність насіння – 3,65 т/га. Застосування мікродобрив
забезпечило зростання насіннєвої продуктивності
досліджуваної культури з 3,08 т/га на контрольному варіанті до 3,35-3,82 т/га – на ділянках з внесенням препаратів Ріверм, Нановіт Мікро та Аватар. Серед досліджуваних мікродобрив перевагу
мав Аватар, який дозволив отримати на 7,3-14,2%
більше насіння, ніж при застосуванні препаратів
Ріверм, Нановіт Мікро. Висновки. Дисперсійним
аналізом доведено, що в середньому за три роки
проведення досліджень, вплив сортового складу,
внесення мікродобрив та засобів захисту рослин на
формування врожаю насіння проявився неоднаковою мірою. Розрахунками доведено, що на 58,2%
він залежав від мікродобрив. Також великою мірою,
на рівні 16,3%, на продуктивність рослин вплинув
захист рослин. Сортовий склад мав менший вплив
на формування врожаю зерна досліджуваної культури – на рівні 9,8%. Моделювання насіннєвої продуктивності дозволило встановити максимальний
потенціал урожайності насіння у сорту Конка, на
рівні 4,1-4,8 т/га, за зростання кількості опадів за
період «березень – червень» до 110-120 мм та оптимальному температурному режимі з сумою позитивних температур 4250-4350оС.
