Аннотации:
Інтенсивне зростання антропогенного навантаження на всі складники навколишнього природного середовища призвело до необхідності переходу міських територій на новий етап сталого розвитку. Згідно з проведеними дослідженнями встановлено перспективність системного підходу у розробленні пріоритетного набору індикаторів для вироблення стратегій збалансова-ного розвитку м. Херсон. У статті на прикладі індикативного аналізу та оцінки різних аспектів сталого розвитку визначено сучасний еколого-соціально-економічний стан досліджуваної міської території за інтегральним індексом сталого розвитку. Згідно з проведеною індикативною оцінкою сталого розвитку встановлено, що економічний складник сталого розвитку (I3 = 0,30) м. Херсон є в загрозливому стані. Найбільш критичними виявилися індикатори валового регіонального продукту, обсягу інвестицій, витрати міського бюджету на природоохоронні заходи, системи екологічної сертифікації (ISO). Автори наголошують, що загрозливий стан у соціальній сфері (I2 = 0,36) спричинений високим рівнем захворюваності, криміноген-ності, зниженням демографічних показників регіону. Екологічний стан м. Херсон оцінений як задовільний (І1 = 0,44), загроз-ливий розвиток мали такі базові екологічні показники, як санітарно-гігієнічний стан ґрунтів за вмістом свинцю та якість питної води за хімічним складом. Інтегральний індекс сталого розвитку Херсонської урбосистеми згідно з інтегрованими екологічними, соціальними та економічними індикаторами оцінений як загрозливий (Іср = 0,36). Доведено, що здійснення індикативної системи сталого розвитку дасть змогу виявити пріоритетні проблеми міста, які вимагають дієвих управлінських рішень щодо створення загальної системи формування та аналізу збалансованої стратегії розвитку селітебної міської терито-рії. Встановлено, що недоліком у розробленні системи індикаторів є відсутність статистичних еколого-соціально-економічних показників діяльності суб’єктів господарювання.
