Abstract:
Стаття присвячена питанням збереження та підвищення якості життя коней геріатричної групи. Актуальність цієї проблеми пов’язана із змінами соціальної ролі коней, підвищенням рівня ветеринарного обслуговування, зростанням середньої тривалості життя, відповідно, і середнього віку коней, особливо аматорських.
Визначено, що основними методиками оцінки благополуччя коней є комплексні оцінки стану тіла (BCS), рівня гідратації, шкали болю або кульгавості, параметрів кардіо-респіраторного апарату. Показники оцінки благополуччя коней розподілено на об’єктивні (інтегральні показники якості життя QoL, активності щоденного життя (ADL), смертності (Mortality) та суб’єктивні - показники PS (психічного стану) та TEL (загального задоволення життям). У зв’язку із наявністю як об’єктивних, так і суб’єктивних показників якості життя, в її оцінці повинні брати участь як власник (опікун), так і ветеринарний лікар, постійно обслуговуючий коня.
. Найбільш поширеними причинами смерті були захворювання шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату та репродуктивної системи, онкологічні захворювання. Серед останніх превалювали пухлини гіпофіза и щитовидної залоз (майже 70%), меланома (близько 80% сірих коней), саркоїдоз (39,9% онкологічних новоутворень), лімфома (45 - 80% онкологічних новоутворень), карцинома сквамозної клітини / SCC – до 60% онкологічно хворих коней.
Переважна кількість коней або вмирала природною смертю, або піддавалася евтаназії. ЇЇ основними причинами були: невиліковні захворювання опорно-зв'язкового апарату, втрата ваги, супутні захворювання, ознаки старіння і виснаження, а також конкретні діагнози. Для 43% власників причинами евтаназії стало поєднання факторів «літній вік» та «пухлинні або захворювання опорно-рухового апарату з вираженим больовим синдромом».Вплив економічних чинників склав лише близько 2%.
