Короткий опис(реферат):
В статті відображено результати досліджень собак породи середньоазіатська вівчарка. Розглянуто дані оцінки собак за основними промірами, індексами тілобудови та певними особливостями відтворення при різних системах утримання. Об'єктами досліджень були дорослі собаки породи середньоазіатська вівчарка народжені в 2012 - 2017 роках, які утримуються аматорами м. Херсона у кількості 51 голова
Встановлено, що лише 39,22% поголів’я утримували в квартирних умовах, при цьому власники віддавали перевагу псам – їх питома частка становила від 58,06% до 75% поголів’я. Переважна кількість (87,50%) псів незалежно до умов утримання, ніколи не використовувалася у відтворенні. Інтенсивність використання сук була пов’язана з умовами утримання - при вольєрному утриманні хоча б раз за життя отримували приплід від 46,15% сук, при квартирному – лише 16,67%. Середня кількість здорових цуценят у приплоді становила 8,29 гол. На швидкість реалізації цуценят впливала їх статева належність. У віці від 4 до 8 тижнів було реалізовано 63,79% молодняку, з них 73,33% песиків та лише 53,57% сучечок.
Незалежно від системи утримання собак, відмічався виражений статевий диморфізм за промірами (3,98 – 8,78 см). Відносно мінімальних розмірів суки мали перевагу на рівні 11,86%, пси – на 10,46%. Отже суки були відносно крупніші, ніж пси. Квартирне утримання негативно не впливало на розміри собак. По більшості промірів перевищення собак квартирного утримання становило від 2,09 до 5,54%.
Варіабельність живої маси була більшою, ніж промірів (коефіцієнти варіації коливалися в межах 6,82 – 10,21%), статевий диморфізм був достатньо виражений - пси булі важчі сук на 5,98 – 6,21%. Як і за промірами, суки мали більші показники перевищення мінімальних вимог стандарту живої маси ніж пси (31,75% та 17,59%). Собаки квартирного утримання мали перевагу по живій масі порівняно з вольєрними від 4,70% до 5,73%.
Все досліджене поголів’я мало помірно розтягнутий формат, величина індексу костистості коливалася в межах 102,67 - 106,44 од. з вираженістю статевого диморфізму на рівні 1,58 – 1,91%. Собаки вольєрного утримання мали більш подовжений формат, перевищення становило від 1,74% (суки) до 2,08% (пси), вони мали менший індекс щільності, ніж собаки квартирного утримання (різниця 3,09 – 3,39% ). За індексом маси не було відмічено значних відмінностей між собаками, яких утримували за порівнюваними системами
