Аннотации:
Ця стаття розглядає особливості творення власних назв на прикладі циклу книг «Пісня льоду
й полум’я» Джорджа Р. Р. Мартіна. Актуальність дослідження зумовлена дедалі більшою популярністю жанру
фентезі у сучасній літературі і, відповідно, зростаючою
кількістю їх перекладів як форм засвоєння феномена фентезі інакшими від джерельної культурами. Однією з наріжних жанрових особливостей фентезі є опис нових світів,
створених авторами, з власним, щоразу інакшим ономастиконом – своєрідним способом зацікавлення читача.
Здійснене у цьому дослідженні визначення особливостей творення власних назв у творах жанру фентезі проводилося з метою оцінки адекватності способів їх перевтілення українською мовою. Матеріалом роботи є цикл книг
«Пісня льоду й полум’я» Джорджа Р. Р. Мартіна, переклад
якого українською мовою був здійснений Н. Тисовською.
У процесі дослідження історії питання було виявлено,
що в жанрі фентезі власні назви активно досліджуються
з метою визначення їх специфічних особливостей, семантичної мотивації і внутрішньої форми, критеріїв класифікації, історичної та етимологічної складової, функцій
і ролі в моделюванні географічного простору вторинного
світу, перекладацьких прийомів під час передачі українською мовою і т.д.
Це дослідження розглядає основні групи власних назв
та групи, якими виражені власні назви у циклі книг Дж.
Мартіна «Пісня льоду й полум’я», а саме: імена та прізвиська головних героїв, топоніми, міфоніми та зооніми.
Також розглянуто основні способи творення власних назв
у досліджуваному творі, до яких належать афіксальний
спосіб, словоскладання, конверсія та запозичення.
Заключним етапом дослідження було визначення способів перекладу власних назв залежно від груп, до яких
вони належать. Переважним методом відтворення власних
назв у циклі книг «Пісня льоду й полум’я» є калькування.
Особисті імена героїв передаються за допомогою транскрипції і транслітерації. Частина топонімів, зоонімів, назви замків і теоніми перекладаються транскрибуванням.
