Abstract:
У статті розглянуто сутність понять «зобов’язання» та «забезпечення». Представлено вимоги до оцінювання забезпечень
відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. З’ясовано методику обліку
операцій формування забезпечень наступних
витрат і платежів. Завданням обліку в роботі
визначено використання наявних механізмів
формування забезпечень та вибір найкращого
варіанта створення таких резервів. Обґрунтовано необхідність нормативного закріплення
принципу імперативності формування забезпечення виплат відпусток для всіх суб’єктів
господарювання України незалежно від форм
власності та галузевої приналежності (крім
суб’єктів малого підприємництва), забезпечення гарантійних зобов’язань для великих
підприємств – виробників технічно складних
побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню).
