Abstract:
У статті проведено дослідження місця і ролі господарств населення в галузі плодоовочівництва України, визначено сучасний стан та тенденції їх розвитку в умовах трансформаційних процесів в економіці, структурних змін у
сільськогосподарському виробництві та на плодово-овочевих ринках.
Розглянуто теоретико-методологічні засади і особливості формування особистих селянських господарств як
основного товаровиробника виокремлиного з господарств населення у секторі плодоовочівництва. Дано оцінку стану розвитку дрібнотоварних виробників плодоовочевого сектору, пріоритети їх діяльності, окреслено подальші перспективи та інституційні умови їх трансформації в більш усталені ринкові форми господарювання. Проведено порівняльний аналіз динаміки площ, валового виробництва, урожайності плодів, ягід, винограду, овочів, картоплі господарствами населення в Україні за період з 1990 по 2018 рр. та визначене їх місце, роль у виробництві товарної
продукції.
Розглянуто структуру виробництва плодоовочевої продукції за категоріями господарств. Проведено порівняння
обсягів виробництва основних видів плодоовочевої продукції господарствами населення з сільськогосподарськими
підприємствами. Досліджено основні фактори, які сприяли зосередженню основного виробництва овочів, ягід та
частини фруктів в Україні саме в господарствах населення.
Встановлено, що незважаючи на переважну роль у виробництві плодоовочевої продукції, в Україні господарства
населення слабо інтегровані у цивілізоване ринкове середовище: їх продукція реалізується через низку чисельних
посередників переважно на ринках, які і отримують основний доход, вони не ідентифікують себе як товаровиробників і уникають оподаткування, не охоплені державною підтримкою, не можуть підтвердити якість своєї продукції
через відсутність доступу до сертифікації, не об'єднанні в асоціації, кооперативи інші професійні спільноти.
Надано пропозиції для подальшого розвитку дрібнотоварного сектору в галузі овочівництва і садівництва України, який може здійснюватися через масштабування виробництва в частині господарств, переважно особисті селянські господарства та трансформацію їх у потужніші підприємства, об'єднання дрібних товаровиробників у кооперативи та навколо підприємств-агрегаторів з метою спільної доробки, пакування, переробки, збуту тощо. Запропоновано господарствам населення поєднання суміжних видів діяльності: зелений туризм, крафтове, органічне виробництво тощо.
