Причини погіршення якості води в зрошувальних каналах

Abstract

У статті наведено результати досліджень за період 2008–2016 рр., які стосуються застосування інноваційних способів визначення якості зрошувальної води. Встановлено, що сьогодні для всебічної оцінки зрошувальної води застосовуються тільки методи, засновані на визначенні та подальшій оцінці тільки деяких абіотичних чинників. Це не дозволяє оцінити зміни у водній екосистемі, оцінити ступінь порушень, з’ясувати їх механізм і дати прогноз подальшої зміни в екосистемі. Тільки комплексна оцінка якості зрошувальної води, яка включає гідрохімічні і гідробіологічні характеристики, дозволить повною мірою оцінити зміни у ланцюзі «вододжерело – канал – трубопровід – ґрунт – рос- лина – людина». Як біоіндикатори якості зрошувальної води в каналі були залучені всі групи гідробіон- тів, за винятком риби, які є характерними для досліджуваної території. Встановлено, що у літньо-осінньому фітопланктоні Каховського магістрального каналу нараховується 16 таксонів водоростей, з яких синьо-зелених – 4, зелених – 4, діатомових – 7 і пірофітових – 1. Розрахунки величини первинної продукції показали, що при потужності фотичного шару біомаси фітопланктону 1,5 м на різних ділянках каналу (від 0,65 до 1,25 г/м2), вона знаходились в межах 91,0–175,0 г/м2. Зоопланктон надходить у канал з водозабору як сформований комплекс, характерний для ділянки водосховища, з якої подається вода. Домінуючими на усіх ділянках каналу були веслоногі ракоподібні. У каналах виділяються два основних угрупування тварин зообентосу: угрупування необлицьованого русла – пелореофільний комплекс, представлений личинками комах (хірономід, одноденок, двокрилих і ін.) та малощетинковими червами; угрупування облицьова- них ділянок – літореофільний комплекс, представлений вищими ракоподібними (Gammarus pulex, Dikerogammarus haemobaphes), двостулковими (Dreissena polymorpha) і черевоногими (Theodoxus ㆌuviatilis) молюсками, які домінували на кожній з обстежених ділянок і давали 91–99% біомаси зообентосу. Встановлено, що зообентос перейшов у перифітон (перемістився з днища каналу на його відкоси). За наявним складом та чисельністю організмів зрошувальна вода відно- ситься до Я-мезосапробної зони (за безхребетними тваринами – 15 та 11 балів, за макро-фітами – 17 та 16 балів).Паралельно з гідробіологічними дослідженнями проводились і гідрохімічні, які зіставлялись між собою для остаточного вибору надійного біоіндикатора.Найбільш якісним біоіндикатором виявився перифітон, який чітко реагував на швидкісний та рівневий режими у зрошувальних каналах, а також на якість зрошувальної води.