Аннотации:
В одному із дослідів з ячменем озимим визначено найбільш оптимальний строк сівби для умов зони Південного Степу України, а саме друга декада жовтня. Разом з тим, за проведення сівби у першу декаду жовтня врожайність зерна у середньому за роки вирощування, по сортах і препаратах від передпосівної обробки насіння зросла на 13,7 %, за сівби у другу декаду на 11,9 %, а у третю декаду жовтня – лише на 4,1 %, що пов’язано з тривалістю осінньої вегетації.
Більш істотно врожайність зерна чотирьох сортів ячменю озимого зростала від позакореневих підживлень рослин рістрегулюючими речовинами в основні періоди вегетації. Так, якщо в контролі за обробки рослин водою врожайність зерна у середньому за три роки вирощування залежно від сорту формувалася в межах від 3,92 до 4,49 т/га, то за їх обробки залежно від біопрепарату та фази вегетації вона зростала від 4,50 до 5,63 т/га. Встановлено, що істотніше рівень врожайності збільшується від проведення підживлень двічі у періоди весняного кущення та на початку виходу рослин у трубку й, перш за все, від застосування Азотофіту й Органік - балансу порівняно з Меланорізом і Мікрофрендом. Із досліджуваних сортів ячменю озимого більш продуктивними за стабільністю формування врожаю в усі роки вирощування визначені Снігова королева, Дев’ятий вал, Валькірія та Оскар. Аналогічною була реакція на оптимізацію живлення шляхом застосування рістрегулюючих речовин і у рослин ячменю ярого. Їх використання для дворазового підживлення призводило до приросту врожаю зерна у межах на 26,7–27,1 % порівняно з контролем і на 10,1–10,5 % з фоном помірної дози мінерального добрива N30P30.
За середньої забезпеченості ґрунту поживними речовинами та оптимізації живлення рослин ячменю ярого шляхом використання лише сучасних рістрегулюючих препаратів врожайність зерна залежала від кількості підживлень, досягши максимальних значень за проведення їх тричі за вегетацію. При цьому, також покращувалась якість зерна. Більш ефективними препаратами для ячменю ярого визначені Органік Д-2М (1 л/га), Ескорт-біо (500 г/га) і Фреш флорід (300 г/га). Переваг із дібраних для досліджень сортів ячменю ярого не визначено. Всі вони виявилися практично рівнозначними у всі роки вирощування.
