Abstract:
Встановлено, що оцінку потенціалу гібриду або сорту доцільно проводити в екологічних випробуваннях, де можливо з`ясувати специфічну та загальну адаптивність до грунтово-кліматичних умов, визначити реакцію генотипу на варіювання факторів зовнішнього середовища та дати рекомендації практичному виробництву щодо найбільш перспективних зразків для конкретних регіонів. Несприятливі погодні умови, порушення технології приводять до значних коливань обсягів валових зборів і врожайності. Основними резервами підвищення ефективності є удосконалення регіонального розміщення зернових культур, використання сучасних технологій та впровадження сортів і гібридів інтенсивного типу. Саме тому агроекологічні умови вирощування основних сільськогосподарських культур повинні бути під постійним детальним контролем при використанні нових сортів та гібридів. Найбільш виважений та досконалий засіб оцінки сортового складу є вивчення параметрів прояву генотипової та екологічної мінливості врожайності, екологічної стабільності.
