Просторово-часова закономірність формування якості води в річці Дніпро

Abstract

Визначена просторово-часова закономірність формування гідрохімічних показників та виконана комплексна оцінка якості води річки Дніпро у період 1990-2015 рр. за різними методиками і нормативами якості води поверхневих водних об’єктів для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Встановлено, що негативний вплив на формування якості дніпровської води мають підвищений вміст важких металів та біогенних речовин, які поступово акумулюються в напрямку течії р. Дніпро. Створена модель просторової тенденції зміни якості води із використанням модифікованого індексу забруднення води (МІЗВ), розрахованого на основі середньорічних концентрацій шести показників оцінки якості води, які значно перевищують їх гранично допустимі концентрації: розчинений кисень, біохімічне споживання кисню у воді за 5 діб (БСК5), азот амонійний, фосфати, цинк і мідь. Встановлено, що в результаті значного використання водних ресурсів та зональних особливостей інтенсивного ведення сільського господарства спостерігається просторова закономірність суттєвого збільшення значення МІЗВ у 4,2-6,4 рази від витоку до дельти річки Дніпро. Якість води у Нижньому Дніпрі для питного, культурно-побутового та рекреаційного призначення відповідає класам «чиста» (ІІ клас) – «помірно забруднена» (ІІІ клас) за значеннями МІЗВ і «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас) за значеннями комбінаторного індексу забруднення (КІЗ). Особливо низьку якість дніпровська вода має для рибогосподарського призначення, за МІЗВ вода є «помірно забрудненою» (ІІІ клас) – «забрудненою» (IV клас)», за значенням КІЗ якість води відноситься до статусу «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас). Систематична акумуляція і перевищення значень гранично допустимих концентрацій важких металів та біогенних речовин у поверхневих водах р. Дніпро унеможливлює забезпечення сприятливих умов для використання води для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Негативні процеси в значній мірі викликані дифузним забрудненням поверхневих вод в результаті інтенсивного і нераціонального ведення сільського господарства та відсутності обґрунтованих заходів щодо оптимізації структури земельного фонду на основі басейнових позиційно-динамічних і адаптивно-ландшафтних протиерозійних принципів геопланування з метою максимального зменшення негативного сільськогосподарського впливу на «гідрогеоекосистему» і створення передумови для раціонального використання та оздоровлення земельних і водних ресурсів транскордонного басейну Дніпра.