Короткий опис(реферат):
Мета статті – виявити естетичні акценти в міфопоетиці щоденників Г. Пагутяк і Т. Ґверри та визначити типологічну схожість у діаріушах письменників. Актуальність дослідження пояснюється браком розвідок, присвячених вивченню творів обох митців у компаративному аспекті. Увагу зосереджено на експлікації та імплікації естетичних феноменів у щоденниках Г. Пагутяк і Т. Ґверри, у яких виразно оприявнюються типологічні паралелі. Передусім акцентується подібність на жанровому рівні: саме щоденникові записи сприяють фіксації духовно-автобіографічного досвіду схильних до “добровільного екзилю” письменників. Підкреслюються біографічні паралелі, що полягають у виборі місця для усамітнення: обидва автори віддають перевагу територіям, наділеним “герметичністю” й атрибутами райських топосів. Наголошується, що в діаріушах Г. Пагутяк і Т. Ґверри естетичні категорії прекрасного й потворного ототожнюються з міфологічною опозицією природного та штучного, у них протиставляються природа та цивілізація, а в сучасному прогресі вбачається загроза для справжності. З’ясовується, що естетичні цінності Г. Пагутяк і Т. Ґверри мають орієнтальний вектор: обидва митці вбачають у культурі Сходу взірець космічної гармонії і мають пієтет до творчості Сей Сьонагон. Типологічні паралелі оприявнюються й у тому, що явища природи письменники сприймають як об’єкти, наділені іманентним естетичним значенням: вони фіксують у щоденникових нотатках спостереження за довкіллям, які відображають властиве міфомисленню сприймання душевних станів як утілення природних циклів. Помічено аналогії у творчості Г. Пагутяк і Т. Ґверри на образному рівні, зокрема, образ саду в художній прозі української письменниці стає лейтмотивним і набуває значення міфопоетичного символу, а в щоденниках італійського митця він відображає його інтерес до облаштування у Пеннабіллі “Саду забутих плодів”. Висновується, що щоденники Г. Пагутяк і Т. Ґверри оприявнюють схожість їхніх естетичних смаків, цінностей та ідеалів, а також типологічну подібність на жанровому, тематичному й образному рівнях.
