Короткий опис(реферат):
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку аграрного сектору економіки України характеризується переходом до якісно нової його стадії, що зумовлюється процесами глобалізації та євроінтеграції. Перед нашою державою й вітчизняним агробізнесом постало завдання розв’язання надзвичайно важливої проблеми, пов’язаної з вибором та реалізацією ефективних шляхів розвитку в нових геополітичних умовах, коли дедалі відчутнішими стають наслідки впливу глобалізації. Функціонування аграрного сектору національної економіки останніми десятиріччями характеризується суттєвими системними особливостями і структурними зрушеннями. Йдеться, насамперед, про значну капіталізацію та концентрацію аграрного виробництва в стислі терміни, стрімкий вихід нашої країни на світовий продовольчий ринок й об’єктивне позиціювання України як одного з найбільших виробників продовольства в Європі та світі, модернізацію основних засо бів і технологій, оптимізацію зайнятості в аграрному секторі. З іншого боку, згадані позитивні зрушення супроводжуються проблемами деградації агроландшафтів та зниженням природної продуктивності земель й інших ресурсів, неефективною спеціалізацією виробництва та недостатнім державним і суспільним контролем за його веденням, високою енерго- та ресурсоємністю виробничих процесів. До цього додаються проблеми слабкої організації розвитку сільських територій, їх депресивності, недостатньої диверсифікації видів діяльності, безробіття або самозайнятості переважної більшості сільського населення, його зубожіння. Не набула завершальних рис земельна реформа, подальшого розвитку потребують фондовий і страховий ринки, фінансово-кредитний механізм господарювання, вимагає удосконалення державна демографічна й соціальна політика. Отже, йдеться про необхідність розробки відповідних конкурентних стратегій, моделей, механізмів та інструментів, що й визначає актуальність даної статті.
