Abstract:
Сфера переробки продукції тваринництва є важливою складовою агропродовольчого сектору України, що забезпечує формування доданої вартості, продовольчу безпеку держави та розвиток експортного потенціалу. В умовах воєнної економіки функціонування галузі ускладнюється скороченням сировинної бази, руйнуванням логістичної та енергетичної інфра-структури, дефіцитом фінансових ресурсів і необхідністю адаптації до європейських стандартів якості та безпечності продукції.Мета. Дослідити сучасний стан сфери переробки продукції тва-ринництва в Україні, визначити основні проблеми її функціонування в умовах воєнної економіки та обґрунтувати перспективні напрями подальшого розвитку галузі.Матеріали і методи. Інформаційною базою дослідження стали статистичні дані Державної служби статистики України, наукові пу-блікації вітчизняних учених та аналітичні матеріали щодо розвитку агропродовольчого сектору. У процесі дослідження використано методи економіко- статистичного аналізу, порівняння, узагальнен-ня, системного підходу та графічного відображення результатів.Результати. Встановлено, що у 2022–2025 рр. галузь зазнала суттєвих втрат через воєнні дії, однак підприємства поступово адаптувалися до нових умов господарювання. Виявлено позитивну тенденцію до зростання ролі сільськогосподарських підприємств у виробництві м’яса, молока та яєць, що сприяє формуванню стабіль-нішої сировинної бази для переробної промисловості. Визначено наявність структурних диспропорцій між виробництвом і переробкою молока, обумовлених значною часткою домогосподарств у вироб-ництві продукції та невідповідністю частини сировини вимогам промислової переробки. Доведено зростання обсягів реалізації та експорту продукції переробки, особливо у м’ясній галузі. Обґрунто-вано необхідність модернізації підприємств, впровадження енерго-ефективних і ресурсозберігаючих технологій, а також поглиблення інтеграції до європейського економічного простору.Перспективи. Подальший розвиток сфери переробки продукції тваринництва пов’язаний із відновленням виробничого потенціалу, залученням інвестицій та державної підтримки, розвитком кооперації виробників, формуванням ефективних ланцюгів доданої вартості та розширенням експортної орієнтації галузі. Важливими напрямами залишаються впровадження інноваційних технологій, підвищення стандартів якості й безпечності продукції та забезпечення конкурен-тоспроможності українських підприємств на міжнародних ринках.
