Короткий опис(реферат):
В статті викладено думку, що перехід на досягнення пріоритетів екологізації землекористування сьогодні має величезну вагу. Тому наукового обґрунтування та узагальнення потребують аспекти екологізації землекористування у післявоєнний період, що і зумовило вибір теми дослідження. У дослідженні вказано найбільш негативні наслідки, що спричинені війною, а саме забруднення сміттям (рештками бойових засобів), значна кількість відходів від виробництва та споживання, руйнація електромереж, хімічне забруднення, масова вирубка (знищення) лісів (лісосмуг), пожежі, наземні міни, касетні боєприпаси, інші вибухонебезпечні предмети, порушення ланцюгів виробництва та постачання сільськогосподарської продукції, масове руйнування об’єктів інфраструктури. Висвітлено можливі заходи, що сприяють зменшенню негативного впливу на довкілля та економіку, такі як залучення виробників товарів до збору на переробку їх упаковки (збір та утилізація), безпечне поводження з відходами, перехід енергетики на більш стійкі види генерації електроенергії, ведення екологічного виробництва, вчасне знезаражування осередків хімічного забруднення, збереження природних лісів та лісосмуг, переробка лісосировини та використання лісових відходів, розвиток місцевих ланцюгів постачання, ресурсоощадність виробництва, залучення донорських та спонсорських коштів, стале використання відходів. Запропоновано до впровадження такі пріоритети екологізації землекористування як створення технічних засобів та прийняття технологічних рішень, здатних сприяти розвитку екологічних виробничих систем; наявність грантової та кредитної підтримка зовнішніх сторін; використання у роботі ресурсоощадних технологій; розвиток ринку використання біогенерованих ресурсів; відновлення ресурсів за рахунок доступних технологій; підвищення еколого-економічної ефективності виробництва; залучення джерел фінансування від закордонних та іноземних інвестицій; перехід до концепції збалансованого розвитку; екологізація процесів виробництва та споживання. Їх дотримання дозволить у поствоєнний період досягти сталого землекористування, формуючи при цьому екологічну свідомість землевласників та землекористувачів.
