Короткий опис(реферат):
У роботі обґрунтовано доцільність упровадження інтегративної моделі «етично-креативного діалогу» в державну політику у сфері культури та освіти. Модель поєднує етичні засади культурної дипломатії, інструменти креативних індустрій, цифрові технології та міжсекторне партнерство для підтримки науково-освітніх ініціатив, зміцнення національної ідентичності й підвищення стійкості до дезінформаційних та гібридних загроз. Визначено її основні інструменти: цифрові платформи взаємодії, аналітика великих даних, технології штучного інтелекту, блокчейн-рішення, механізми публічно-приватного партнерства та диверсифікація небюджетного фінансування. Практична реалізація запропонованої моделі сприятиме підвищенню прозорості управлінських процесів, адаптивності соціокультурних інституцій і конкурентоспроможності України у глобальному гуманітарному та науково-освітньому просторі.
