Аннотации:
Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні та розробці концептуальних і прикладних засад інноваційних механізмів державного управління міжнародним культурним співробітництвом України в умовах гібридних загроз.
Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного і компаративного аналізу, контент-аналізу міжнародно-правових актів і національної нормативної бази, а також синтезу міждисциплінарних підходів сучасної теорії публічного управління і культурної політики.
В результаті дослідження обґрунтовано авторські дефініції цифрової культурної дипломатії, міжнародних культурних консорціумів і культурної безпеки, розкрито їхню структурно-функціональну взаємодію в єдиному механізмі, виявлено інституційні, організаційні й нормативні інструменти, запропоновано алгоритми та рекомендації щодо впровадження сучасних механізмів на практиці.
У висновках підкреслюється, що синтез і реалізація зазначених компонентів дозволяє не лише посилити міжнародну суб’єктність України, а й сформувати ефективну модель державного управління, здатну реагувати на сучасні безпекові та глобалізаційні виклики у сфері культури.
