Аннотации:
В статті вивчались економічні показники отримання та вирощування підсисних
поросят, яких отримано від чистопородного розведення тварин материнських і батьківського генотипів та схрещування материнських порід свиней і їх гібридизації з кнурами синтетичної лінії РІС-337. Встановлено, що за однакових умов утримання і годівлі свиноматок всіх груп до відлучення від них поросят собівартість отримання і вирощування гнізда поросят для всіх піддослідних груп виявилось однаковою. Водночас через різну кількість новонароджених поросят їх кількість і масу в гнізді на час відлучення економічні показники отримання і вирощування однієї голови та одного кілограму живої маси для тварини піддослідних груп виявилися ідентичними. Використання гібридизації при отриманні та вирощувані поросят сисунів посприяло збільшенню на 5,1% багатоплідності, на 5,9% кількості поросят на час відлучення, на 4,9% зниженню собівартості вирощування одного поросяти та на 8,1% собівартості одного кілограму живої маси поросят в підсисний період, підвищенню ринкової вартості одного поросяти на час відлучення на 2,8%, дохідності його вирощування на 10,9% та зростання рівня рентабельності отримання та вирощування одного поросяти на 18,0% порівняно з двопородним схрещуванням свиней великої білої та ландрас порід. Водночас при порівняні результатів гібридизації та чистопородного розведення вихідних форм встановлено перевершення гібридів над материнськими вихідними формами за багатоплідністю на 10,9%, кількістю поросят на час відлучення на 8,0%, собівартістю вирощування одного поросяти на 9,8% та на
2,5% одного кілограму його живої маси в підсисний період, на 5,8% ринкової вартості
одного поросяти на час відлучення, збільшення на 19,9% доходу від вирощування одного поросяти, зростання на 27,6% рівня рентабельності отримання та вирощування однієї голови. Порівнюючи результати, які отримані під час гібридизації з показниками при чистолінійному розведені тварин батьківської синтетичної лінії встановлено перевершення гібридів над батьківським вихідним генотипом за багатоплідністю на 56,8%, кількістю поросят на час відлучення на 51,6%, собівартістю вирощування одного поросяти на 36,2% та на 21,8% одного кілограма його живої маси в підсисний період, зниженню на 15,6% ринкової вартості одного поросяти, збільшенню на 9,5% доходу від отримання та вирощування однієї голови, підвищення на 48,3% рівня рентабельності вирощування одного поросяти.
