Короткий опис(реферат):
На продуктивність енергетичних культур можуть впливати різні шкідливі організми,
зокрема бур’яни, фітофаги та збудники патологій. Однак хвороби, зокрема мікозної еті
ології, залишаються недостатньо вивченими в умовах України. Метою досліджень було
встановити симптоматику грибних захворювань верби, павловнії та тополі. Під час
фітопатологічних маршрутних обстежень відбирали уражені зразки рослин верби (Salix
spp.), павловнії (Paulownia spp.) та тополі (Populus spp.). Вивчення діагностичних ознак
хвороб та ідентифікацію збудників проводили візуально, мікроскопічним аналізом збуд
ників, а також біологічним методом. На основі морфології різних типів спороношень,
здійснювали ідентифікацію патогенів.
За результатами досліджень встановлено паразитування на рослинах верби мікромі
цетів Erysiphe adunca (Wallr.) Fr., Drepanopeziza sphaeroides (Pers.) Nannf., Melampsora spp.
і Plagiostoma apiculatum (Wallr.) L.C. Mejia. Вони викликали відповідно борошнисту росу,
буру плямистість, іржу та інфекційне всихання.
На павловнії вперше діагностовано альтернаріоз (Alternaria spp.). На листкових
пластинках виникали хаотично розміщені, дрібні, округлі, хлоротичні плями, розміром
1-3 мм, які надалі набували світло-коричневого забарвлення та збільшувалися у розмірах (до 10-25 мм). На однорічних пагонах альтернаріоз характеризувався появою витягнутих
овальних темних плям, різного розміру, які розтріскувалися та перетворювалися у виразки.
Встановлено, що рослини тополі уражувалися мікроміцетами, які були збудниками
борошнистої роси – Erysiphe adunca (Wallr.) Fr., іржі – Melampsora spp. і септоріозу –
Sphaerulina frondicola (Fr.) Verkley, Quaedvl. & Crous.
Діагностичні ознаки грибних хвороб характеризувалися утворенням нальотів, плямис
тостями, формуванням пустул, які зумовлювали передчасну дефоліацію. Загибель пагонів
верби викликало інфекційне всихання.
Внаслідок монокультури біоенергетичних рослин та накопичення інфекційного мате
ріалу патогенів у майбутньому можливе виникнення епіфітотій, що вплине на продуктив
ність насаджень. Тому отримані результати досліджень можна використовувати для
діагностики хвороб і подальшої розробки систем захисту.
