00 DSpace/Manakin Repository

Формування площі листкової поверхні посівів кукурудзи залежно від агробіологічних факторів в умовах Північного Степу України

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Іванів, М. О.
dc.contributor.author Сидякіна, О. В.
dc.contributor.author Гамула, Є. А.
dc.date.accessioned 2025-12-30T10:19:15Z
dc.date.available 2025-12-30T10:19:15Z
dc.date.issued 2025
dc.identifier.citation Іванів М. О., Сидякіна О. В., Гамула Є. А. Формування площі листкової поверхні посівів кукурудзи залежно від агробіологічних факторів в умовах Північного Степу України. Таврійський науковий вісник. Серія Сільськогосподарські науки. 2025. № 145. Ч. 1. С. 134–144. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.145.1.16 ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/11666
dc.description.abstract У статті наведено результати дослідження впливу густоти стояння рослин і позакореневих підживлень мікродобривами на формування площі листкової поверхні гібридів кукурудзи марки DEKALB у ґрунтово-кліматичних умовах Північного Степу України. Дослідження проводили у 2022–2024 рр. на чорноземі звичайному малогумусному в Кропивницькому районі Кіровоградської області. Гібриди ДКС 4098–5206 різних груп стиглості (ФАО 310–420) вирощували за різної густоти стояння рослин (55–110 тис./га), на трьох варіантах позакореневих підживлень: контроль (обробка посівів водою), Аміно Ультра Кукурудза та Мікро-Мінераліс Кукурудза. Позакореневі підживлення мікродобривами проводили у фази 3–5 та 7–9 листків. У мікростадії ВВСН 65 (фаза цвітіння) площа листкової поверхні варіювала в межах 22,1–36,2 тис. м²/га. Отримані результати засвідчують істотний вплив на показник асиміляційної поверхні всіх досліджуваних факторів – гібриду, густоти стояння рослин та позакореневих підживлень мікродобривами. Максимальну площу листкової поверхні сформував гібрид ДКС 4712 за густоти стояння рослин 80 тис./га з дворазовим підживленням посівів мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза. Зі збільшенням густоти з 55 до 80 тис./га площа листкової поверхні зростала, а подальше загущення посівів (до 90–110 тис./га) призводило до зниження цього показника через посилену внутрішньовидову конкуренцію. Позакореневі підживлення мікродобривами значно збільшували площу листкової поверхні порівняно з контролем. Найбільшу ефективність отримали від застосування мікродобрива Аміно Ультра Кукурудза (приріст площі листкової поверхні становив 17,5%). Дещо нижчу ефективність визначено за використання мікродобрива Мікро-Мінераліс Кукурудза (площа листкової поверхні зросла на 12,3%). Дисперсійним аналізом визначено, що 95,5% варіації ознаки обумовлено досліджуваними факторами та їх взаємодією. Найбільшу частку у формуванні листкового апарату забезпечила трифакторна взаємодія A×B×C – 21,9%. Встановлено сильний і дуже сильний кореляційний зв’язок між площею листкової поверхні та врожайністю зерна, що обґрунтовує важливе значення формування асиміляційної поверхні в технологіях вирощування кукурудзи. ru
dc.publisher Таврійський науковий вісник ru
dc.subject кукурудза ru
dc.subject maize ru
dc.subject гібриди ru
dc.subject hybrids ru
dc.subject площа листкової поверхні ru
dc.subject leaf area ru
dc.subject густота стояння рослин ru
dc.subject plant density ru
dc.subject позакореневі підживлення ru
dc.subject foliar feeding ru
dc.subject мікродобрива ru
dc.subject micronutrient fertilizers ru
dc.title Формування площі листкової поверхні посівів кукурудзи залежно від агробіологічних факторів в умовах Північного Степу України ru
dc.type Article ru


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу