Abstract:
У статті наведено результати дослідження впливу густоти стояння рослин і позакореневих підживлень мікродобривами на формування площі листкової поверхні гібридів кукурудзи марки DEKALB у ґрунтово-кліматичних умовах Північного Степу України. Дослідження проводили у 2022–2024 рр. на чорноземі звичайному малогумусному в Кропивницькому районі Кіровоградської області. Гібриди ДКС 4098–5206 різних груп стиглості (ФАО 310–420) вирощували за різної густоти стояння рослин (55–110 тис./га), на трьох варіантах позакореневих підживлень: контроль (обробка посівів водою), Аміно Ультра Кукурудза та Мікро-Мінераліс Кукурудза. Позакореневі підживлення мікродобривами проводили у фази 3–5 та 7–9 листків. У мікростадії ВВСН 65 (фаза цвітіння) площа листкової поверхні варіювала в межах 22,1–36,2 тис. м²/га. Отримані результати засвідчують істотний вплив на показник асиміляційної поверхні всіх досліджуваних факторів – гібриду, густоти стояння рослин та позакореневих підживлень мікродобривами. Максимальну площу листкової поверхні сформував гібрид ДКС 4712 за густоти стояння рослин 80 тис./га з дворазовим підживленням посівів мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза. Зі збільшенням густоти з 55 до 80 тис./га площа листкової поверхні зростала, а подальше загущення посівів (до 90–110 тис./га) призводило до зниження цього показника через посилену внутрішньовидову конкуренцію. Позакореневі підживлення мікродобривами значно збільшували площу листкової поверхні порівняно з контролем. Найбільшу ефективність отримали від застосування мікродобрива Аміно Ультра Кукурудза (приріст площі листкової поверхні становив 17,5%). Дещо нижчу ефективність визначено за використання мікродобрива Мікро-Мінераліс Кукурудза (площа листкової поверхні зросла на 12,3%). Дисперсійним аналізом визначено, що 95,5% варіації ознаки обумовлено досліджуваними факторами та їх взаємодією. Найбільшу частку у формуванні листкового апарату забезпечила трифакторна взаємодія A×B×C – 21,9%. Встановлено сильний і дуже сильний кореляційний зв’язок між площею листкової поверхні та врожайністю зерна, що обґрунтовує важливе значення формування асиміляційної поверхні в технологіях вирощування кукурудзи.
