ENGLISH TERMINOLOGY USAGE IN UNMANNED AERIAL VEHICLE STUDIES

Abstract

This article explores the importance of standardized English-language terminology related to Unmanned Aerial Vehicles (UAVs), focusing on their growing application in land management and surveying. As UAV technologies advance and become integrated into geospatial practices, the need for clear, consistent terminology becomes crucial for effective communication among professionals, regulators, educators, and translators. The article highlights international efforts to standardize UAV terminology, such as NATO STANAG 4671, ASTM F3322, and ISO/TC 20/SC 16, which provide frameworks for interoperability and safety. The study analyzes challenges caused by the lack of standardization, domain-specific discrepancies, translation difficulties, and ethical concerns, all of which can hinder cross-disciplinary and cross-cultural communication. It emphasizes the necessity of collaborative, international efforts to create multilingual glossaries and terminological databases that are accurate, accessible, and continuously updated in response to technological changes. Special attention is given to the role of education in promoting terminological competence. Incorporating English UAV terminology into academic programs for students in land management and surveying enhances their ability to work in international environments, understand technical documents, and participate in global projects. The use of project-based learning and software tools such as Pix4D and DJI Terra is encouraged to bridge theory and practice. Overall, the article advocates for a harmonized and ethically sound UAV lexicon to support sustainable land use, professional training, and global cooperation.

У статті розглядається важливість стандартизованої англомовної термінології, пов’язаної з безпілотними повітряними судами (БПС), з акцентом на їхнє зростаюче застосування в галузях землеустрою та геодезії. Із розвитком технологій БПС та їх інтеграцією у геопросторові практики потреба у чіткому й послідовному термінологічному апараті, що стає критично важливою для ефективної комунікації між фахівцями, регуляторами, освітянами та перекладачами. У статті висвітлено міжнародні ініціативи зі стандартизації термінології БПС, зокрема документи NATO STANAG 4671, ASTM F3322 та ISO/TC 20/SC 16, що визначають базові основи для забезпечення сумісності та безпеки. Дослідження аналізує виклики, пов’язані з відсутністю уніфікації термінів, розбіжностями між галузевими поняттями, труднощами перекладу та етичними питаннями, які можуть ускладнювати міждисциплінарну та міжкультурну взаємодію. Наголошується на необхідності міжнародної співпраці у створенні багатомовних глосаріїв і термінологічних баз даних, які мають бути точними, доступними та постійно оновлюваними відповідно до технологічного прогресу. Особлива увага приділяється ролі освіти у формуванні термінологічної компетентності. Інтеграція англомовної термінології БПС в навчальні програми з землеустрою та геодезії підвищує здатність студентів працювати в міжнародному середовищі, розуміти технічну документацію та брати участь у глобальних проєктах. Запропоновано використання проєктно-орієнтованого навчання та програмного забезпечення, такого як Pix4D і DJI Terra, для поєднання теорії з практикою. Загалом стаття обґрунтовує необхідність гармонізованої та етично виваженої термінології БПС як засобу задля підтримки сталого використання земель, професійної підготовки та міжнародної співпраці.