Abstract:
Робота безпілотних літальних апаратів у сільському господарстві має певні обмеження. Їх ефективність значно знижується за несприятливих погодних умов, зокрема під час сильного вітру, дощу чи туману, що ускладнює регулярний моніторинг посівів. Додатковою перешкодою є законодавчі норми: у багатьох країнах діють чіткі правила щодо висоти польотів, зон, заборонених для використання дронів, та інших регламентів, які агровиробники змушені враховувати. В Україні технології застосування БПЛА активно впроваджуються. Вони вже використовуються для моніторингу посівів, створення карт угідь, внесення добрив і засобів захисту рослин. Особливо корисними дрони виявляються у регіонах із дефіцитом водних ресурсів, адже їх застосування дозволяє оптимізувати процеси зрошення. Завдяки цим технологіям аграрії отримують нові можливості для підвищення продуктивності вирощуваних культур, економії ресурсів і зменшення негативного впливу на довкілля. Разом із тим існують і певні проблеми: висока вартість обладнання, потреба у спеціальній підготовці персоналу та недосконалість нормативної бази. Тому для максимально ефективного використання дронів у сільському господарстві необхідно не лише вдосконалювати технічні рішення, а й адаптувати законодавство до потреб сучасного агровиробництва.
