Вплив густоти рослин та позакореневих підживлень мікродобривами на врожайність гібридів кукурудзи марки ДЕКАЛБ в умовах Північного Степу України

Abstract

У статті наведено результати трирічних польових досліджень з вивчення впливу густоти стояння рослин та позакореневих підживлень мікродобривами на врожайність зерна гібридів кукурудзи марки ДЕКАЛБ різних груп ФАО. Визначено, що оптимальна густота посіву для зони досліджень становить 60–75 тис. росл./га, за якої забезпечується найефективніше використання рослинами вологи, світла та елементів живлення. Надмірне загущення, особливо за посушливих умов (2024 р.), значно знижувало врожайність внаслідок високої внутрішньовидової конкуренції між рослинами. За сприятливих умов вологозабезпеченості (2022 р.) найвищий рівень урожайності сформовано за густоти стояння рослин 75 тис./га, а за екстремально посушливих умов (2024 р.) – 55 тис./га. Визначено високу ефективність позакореневих підживлень мікродобривами, зокрема мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза, яке забезпечило стале підвищення врожайності на 11–15% порівняно з контролем. Максимальні рівні врожайності зерна кукурудзи визначено за вирощування гібридів ДКС 4712 (ФАО 370) та ДКС 5206 (ФАО 420) з густотою стояння рослин 60–65 тис./га та проведенням дворазового підживлення посівів мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза – 9,21–9,24 т/га. Близькі рівні врожайності сформували гібриди ДКС 4109 (ФАО 320) за густоти 70 тис./га та ДКС 4391 (ФАО 350) за густоти 65–70 тис./га у варіантах досліду з проведенням позакореневих підживлень посівів цим же мікродобривом – 9,18–9,20 т/га. За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що максимальний вплив на врожайність чинило поєднання трьох факторів: гібрид × густота × мікродобриво, що обґрунтовує важливість комплексного підходу до технології вирощування кукурудзи, особливо за сучасних змін клімату.