GROWING WINTER WHEAT IN VARIOUS SHORT-ROTATION CROP ROTATION MODELS ADAPTED TO THE CONDITIONS OF THE STEPPE ZONE OF UKRAINE

Abstract

Потреба розробки нових моделей сучасних сівозмін з високим ступенем насичення високопродуктивними та актуальними культурами, широким діапазоном використання різних систем удобрення у поєднанні з елементами біологізації обґрунтована сучасними умовами розвитку сільського господарства та економіки. Дослідження, проведені в умовах Північного Степу України підтвердили вплив сівозмінного фактору та удобрення на урожайність, якість продукції та економічну ефективність вирощування пшениці озимої, як стратегічної продовольчої культури. Встановлено, що вирощування пшениці озимої в моделі зерно-паро-просапної сівозміни з насиченням соєю до 20 % і з чистим та зайнятим паром сприяло отриманню більшого рівня врожайності, а різниця до моделі зерно-просапної сівозміни з насиченням соєю до 40 % становила 0,59 т/га або 9,0 % а до моделі зерно-просапної сівозміни з насиченням соєю до 60 % – 0,81 т/га або 12,7 %. Вирощування пшениці озимої в зерно-паро-просапної сівозміни з насичення соєю до 20 % за органо-мінеральної біологізованої системи удобрення сприяло отриманню максимальної врожайності на рівні 7,93 т/га. Найвища якість зерна, ІІ класу, також була в зерно-паро-просапної сівозміни з насичення соєю до 20 %, але за мінеральної біологізованої системи удобрення. В інших моделях сівозмін та варіантах удобрення якість зерна була нижчою і відповідала ІІІ та IV класу. Біологізація рекомендованих для Степової зони України сівозмін сприяла отриманню істотно більшої врожайності зерна пшениці озимої незалежно від їх структури та насичення соєю. Впровадження біологізованих мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення в зерно-просапних моделях сівозмін, в яких соя складала 60 % та 40 %, забезпечувало формування врожаю на рівні 6,52-7,40 т/га та 6,71-7,54 т/га відповідно. Більший вплив на формування якості зерна мали системи удобрення та використання біологічного компоненту агротехніки, проміжна позиція належала сівозмінному фактору. Вищу економічну ефективність забезпечувало вирощування пшениці озимої в зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 % на фоні органо-мінеральної системи удобрення, що сприяло отриманню найбільшого умовно-чистого прибутку на рівні 37334 грн/га за рентабельності 156,2 %.